ВЖЕ НЕ МОЯ
Вже не моя́, але в мені́ наві́ки.
Вже не зі мною, але у житті
Несу в собі́́ твоєї вдачі ріки,
Бурхливі й тихі, грішні і святі.
Сльоза твоя́ - то крапля серця мо́го,
А тихий смуток - йо́го каяття.
Під небом не існує більш нікого,
Крім тебе в світі. Решта - забуття.
Вже не моя́. Та все іще зі мною.
Десь в глибині, на долі скрижаля́х,
Я ж - лиш живу і дихаю тобою,
Горта́ючи в думках життєвий шлях.
Павло Гай-Нижник
20 вересня 2011 р.