ІДИ У СВІТ
Не варто правду в дзеркалі шукати:
Вона - одна; і не завжди́ в тобі.́
Не прагни долі плин переганяти
Й відігравать, мов в карти, в неї дні
Чи їх поцупити. Небе́с не обібрати.
Іди у світ в нім вічність зустрічати
І бігти босоніж по вранішній траві,
Тягнутись ввись, щоб сонце обіймати,
Вночі ж - перві́сній тішитись зорі
Й відкритим серцем Бога цілувати.
Бо хвиль розпле́сканих уже не позбирати
В життя намисто. Чи хіба у сні
Його можливо знов спостерігати,
Або ж у згадках. Далі ж - мить чи дні
Буде даровано; Ніколи не пізнати...
Павло Гай-Нижник
30 січня 2012 р.
|
ЗАЧЕКАЙТЕ
|
 |